Пам’яті N.N.

 

         Минає час, трапляються різні події, але дещо так бажається висмикнути з вод Лети та закарбувати у Вічності.

         Так сталося, що проживши подвоєну безкінечність років пішов в інше життя Вчений, Педагог, Мудрець. Серце моє і розум просять вихлюпнутися …

 

(На жаль ще не прийшов час висловитися повністю. З великої поваги, виконую побажання зберегти поки що недомовленість…)

 

З N.N. і його дружиною я познайомився в буремні для себе часи. Тоді був 2001 рік, я – аспірант 2 року навчання – щойно пережив розвал своєї лабораторії і відповідно всієї більш-менш налаштованої схеми дослідів, а також невдатний виступ на семінарі стосовно результатів наукової роботи разом з суттєвими зауваженнями. Наука  –  зупинилася, результати – мізерні, що робити?

Є така теза: «вчений завжди вчений»  –  і ось, на щасливий випадок, вона вчасно виникла в моєму житті, спонукавши до дій.

Розгортаю автореферат дисертації – бачу: прізвище відомого професора. Людина знана і авторитетна… –  звернутися до нього? Роздобувши домашній телефон, дзвоню і … отримую дозвіл на зустріч. Приїжджаю, трохи хвилююся. Відкриває двері сам господар. Видно, що він досить поважного віку. Але хода легка, рухи і інтонації не викликають в душі осторог. «Садитесь, расказывайте». Сідаю і розказую, як на духу. Відчуття – минає час… і час зупинився. В такі моменти життя розумієш, що слова – це супровід, а йде якась «ментальна операція». Смисл і значення дійства прийшов років через 8.

Професор зрідка задавав питання, а його дружина спостерігала за нами. Відповідаючи на якесь далеке від науки питання,  відчув і зрозумів: є контакт. Почалася та «алхімія Духа і Розума», що відділяє Майстра від помічника. Цікаво, що тоді  не до кінця послухався професора.

Сталася наша друга зустріч. Приніс взяту книжку і вже більш свідомо розглядав кількість книг в кімнаті, вбираючи в себе  дух великої науки. Їв смачну шарлотку господині. Слухав розповіді N.N. Професор доброзичливо вислухав мої нові пригоди і знову повторив свою пораду. Тепер дотримався її повністю і  –  почалося моє нове життя в науці…  

Пізніше дізнався, що професор добрий, але не добренький…

         Розуміння цього вміння, простими словами змінити людину, її долю – прийшло пізніше. Час і сили віддані науці – це не тільки видимий результат….

 

                                                                                                                   

                                 2009