|
2010
Після спілкування з молодим, дуже талановитим науковцем, який має
багато в чому інший світогляд, ще раз переконалася у словах: немає істин.
Істина одна. А от шляхи до неї, правди... Є вираз:
благими намірами встелена дорога до пекла. Не заперечую його і не стверджую.
На мою думку – такою дорогою є дорога нав'язана.
Чому так необхідно визначитися з землею? Відчуття... Саме її. Можна намалювати прекрасну двовимірну картинку... А простір явить інше. Хай нас об'єднає бажання відчути... ... Ми такі різні. Багато в чому ще незнані один для одного. І самі для себе... Хай нас об'єднає розуміння безкінечності простору іншого... Ми відображаємось не в дзеркалах. В любові... Хіба прорахувати в деталях когось? Хай об'єднає терпимість... А Співпростір... Земля, вода, повітря,.. ВОГОНЬ... Так необхідні знання. І сміливість. Хай об'єднає прагнення!.. А серця відкритість триматиме ціле... 4. 10. 2008 Чи істинним є поділ нас на лідерів та послідовників? Чи зможе той, хто відчуває в собі Життєтворчий Вогонь бути тінню? Якщо вірити, що лідерів меншість, хто є для мене ближні? Адже маю Силу Шляху – і – відчуваю її в інших – чи відчувають вони мою? Ти відчуваєш? Так, рівні в Дусі, ми не однакові в рівні розвитку, ієрархія існує, та хіба повчаннями та критикою вчимось, хіба насамперед не власними діями вчимо? І знаю: чим ближче до шляху серця, тим більш прекрасним чується ритм іншого... Сила образів... Детально. І швидко. (~c) Промальовуючи місяць, два, рік образ поселення – наскільки це є швидко? Час є відносним, а сила зосередження? Мені здається, підготовка до творення поселення – не в багаточисельних ескізах, а у пізнанні себе, навколишнього простору – в отриманні реальних знань про світ... світло... І тоді знайшовши Її – відчувши Її – у співавторстві з Нею – стрімко! створити образ – Землі... Вона жива. Чи може бути власністю простір поселення? Простір особливої відповідальності... Рослинки, тваринки... Вони віддають... Ми – люди – не можемо жити поза біоценозом. А чи зможуть вони без нашої любові, яка єднає виміри, зробити у визначений час стрімкий прорив у розвитку? Вони не залишають нас вже багатоліть, запросимо їх з собою, правда? Іще. На моє відчуття – реальність має бути прекраснішою за образ. Якщо стріла випускається любов ю. А вона сильніша. І більша. За все. Про позитив: Стверджую. І часточку не. В тій мірі, в якій вона необхідна. 1.11.2008 НАДсоціальна мережа / ГОРОД ТВОРЦОВ коментар: чому навчив власний досвід? необхідності усвідомлення, що вже зараз, і цієї миті, живу у Просторі Творення, де можлива реалізація самих світлих думок... з подякою до навколишнього, без страху... необхідності відчуття власного шляху, місць перебування... (і у несприятливих умовах! вони – гарт)... відповідні думки, почуття, дії розкриють відповідні можливості... люди будуть об'єднуватися в міста, поселення... природньо: вони будуть у постійному розвитку, різні: світ безкінечно багатогранний... рафіноване об'єднання може дати яскраве світло, яке не просвітить, а засліпить інакших, і при справжньому випробуванні може лопнути, як мильна бульбашка (випробуванні перш за все внутрішньому – гординею ,наприклад, – згадайте праміста... )... ...єднанню з природою навіть у камінних джунглях: досить підняти погляд! – і обов'язково з'явитисься можливість зробити це босоніж на Землі... Більчук Олена, липень 2009 |