Багато хто сприймає життя серед природи (поза можливостями техноцивілізації) як усамітненість, соціальну ізольованість – і, зрештою, здичавіння, культурну деградацію. Проте людина дичавіє від замкнутості внутрішнього простору незалежно від місцеперебування. Скільки ж відлюдників серед моря інформаціїї у містах, селах! Чи правильно вважати відлюдниками подвижників, які, перебуваючи в одному місці, мали, мають відкрите для світу серце, сповнене любов'ю, Благодаттю... Життя у природних ритмах дає можливість внутрішнього виходу на чисті інформаційні канали, де сприйняття та передача інформаціїї незрівняно перевищує техноможливості. Це не заперечення сучасних засобів масової інформації – на перехідному етапі вони залишаються необхідними – а вектор основного розвитку, віра у свої можливості, призначення...

фото: Мандруючи Україною, або ...