Мої роздуми на тему:

 

Викладач-науковець і роботодавець як ключові субєкти у підготовці кадрів

 

Тема розглядається на :

http://uascientist.ning.com/forum/topics/vikladachnaukovec-i?id=2031682%3ATopic%3A9386&page=8#comments

 

Викладач.

  1. Молодий викладач (після ВНЗ) – приходить у вже існуючу систему, де всі ролі розписані. Навіть наявність наукового ступеню не гарантує захист, якщо його ідеї не вкладаються в рамки. Зазвичай колектив є сильнішим однієї людини, а адміністрація може не підключити до додаткових ресурсів (гранти, відрядження, тощо)  і поступово можна зачахнути. Надія, яка гріє молодь – отримати ступінь або перебути до більш гарної роботи.
  2. 3-4 пари в день (через день) –  і ти вже виснажений. Може є сильні люди, що витримують зазначене легко, але мій особистий досвід це заперечує. Психофізичне навантаження не фізична втома. Керування тонкими енергіями вимагає на лаштування. Додам ще, оскільки платня мізерна береш додаткові години на стороні в іншому ВНЗ, тому відновитися і тягнути роботу, як слід ....    Навіть висловлюся гостріше: викладацька робота це вибір одного з трьох шляхів. Першого – життя за рахунок власного ресурсу. Тоді або сходиш з дистанції до 40-50 років або дотягуєш до середньостатистичного рівня (з відповідним набором типових хвороб). Другий – підсвідомо забираєш життєві сили молодших і ... поки на роботу пускають. Методів тут багато. Безкінечні перездавання, затягнуті у часі заліки і т.п. Але робота закінчилася, то й життя теж. Третій – свідоме включення до певних психофізичних систем (релігія, магія і т.п.) і добре, коли це на користь не тільки викладачу.
  3. Викладач зі ступенем – навантаження росте. Менше занять, але і роботу треба давати більш якісну. Витримати своє наукове реноме в умовах інформаційного вибуху, при обмеженому фінансуванні і застарілому обладнанні ... Тримаються ще „мініатюрні” галузі (даруйте колеги – це не образа) – мікроелектроніка, радіоелектроніка. Але щоб заради одного аспіранта підняли літак у повітря або просто проекспериментувати в Центрі колективного користування.... На всю  Україну 450 депутатів і тільки 23 розпорядника коштів на науку.

Також набираєш години і біганина по ВНЗ, адже родина росте і діти хочуть бути на рівні однолітків.

 

Хронічні недоплати сформували викривлені зв’язки. Тіньовий сектор, як у фільмі „Спрут” (пан Василь Поклад привів слушне посилання). Навіть зменшення навантаження не підвищить якість, викладач набере додаткових пар. На існуючу зарплатню лаборанта самостійна молодь не піде. Тямущий найде гарнішу роботу, а „фанатики – схимомонахи” – зустрічаються рідко і не потрібні. Науковець, Викладач – мають бути Гармонійними Особистостями.

 

Роботодавець 

 

В умовах політичної, економічної і іншої нестабільності – він спасає себе сам. При сучасній ситуації для масового бізнесу – достатньо існуючого людського ресурсу з вродженими якостями. Це радянський ВНЗ сприяв якісному стрибку і то в 50-70 роках. Сучасна освіта – практично розвиває по горизонталі. Через 15 років звісно буде криза (про це далі), але керманичі бізнесу і політики з рідними будуть (або планують) в маленьких хатинках Швейцарії. „Проблеми індіанців шерифа не цікавлять”

 

Кадри

 

В військовій авіації є прислів’я: „Здоров’я є – літати навчимо”. Візьміть дані „Концепції демографічного розвитку України на 2005-2015 роки” Постанова Президії національної академії наук України  від 16.06.2004  N 142 „демографічна ситуація, що склалася в Україні, викликає занепокоєння” – це слабенькі відлуння того, що твориться. Людина, яка вживає їжу з неприродними властивостями, має 2-3 хроничні хвороби, веде нездоровий спосіб життя  (паління – це дитяча забавка, вживання легких наркотиків – вважається за норму: „Покурив травки – що того!?”), несприятливе для екології середовище... Можна писати і писати.

Тому стосовно освіти: коли автор ріс телевізор працював до 11 години, фільм  про Чапаєва – розмов на місяць. Книжку почитати – ставай в чергу (жив на острові). Напруження інформаційного поля було таке, що інформація сама западала у свідомість. Зараз, коли різної інформації багато – свідомість „замилена”, сприймає не те, що треба для істинного саморозвитку. Задайте собі питання: людина в пуберантному віці самостійно буде вивчати геометрію (як генерал А.П. Денікін), або відкриє порносайт при однаковому доступу до інформації? Є більш дискусійне питання. Тоталітарні системи – керують за рахунок насилля і дозування інформації. Псевдодемократичні – маніпуляцій і прищеплення „психіки тварин” (термін застосован в рамках „Достатньо загальної теорії управління” ред. д.т.н., проф. В.І. Зубов).  

 

Як було?

 

„Жахливо ефективна” (слова А. Далесса) система освіти СРСР починалася з Ф.Е. Дзержинського. Який зібрав безпритульних і прищепив дисципліну, збалансоване харчування (пайок), систематичний фізичний розвиток (на той час хлопець без відзнак „ГТО”, „ПВХО” або „ворошиловский стрелок” – вважався не хлопцем). Генерал НКВС А.С. Макаренко зумів їх соціалізувати, виховати і „освітити”. Ось майбутні „ястребки” і т.п. Тобто люди, які заряджені, які не схиблять. Далі почесний член АН СРСР, генералісимус Й.В. Сталін розсадив „світлі голови” по „шарашках” (або грудь в крестах, або голова в кустах) і призначив маршала НКВС Л.П. Берію піднімати „атомну енергетику”, яка і потягнула інші галузі техніки. Цього імпульсу хватило до 70-80-х.

 

Як є?

 

            Освіта сучасної України знаходиться в невизначеному стані. „Болонський плащ” одягають на куфайку. Без самобутньої освіти починається метушня за кимось, що відповідно „Достатньо загальної теорії управління” веде  до втрати управління процесом (акцентую її думку: „Хто закладає їдеї на концептуальному рівні, той і керує”) і відповідно „вічно другий”. „Вічно друга” освіта породжує таку ж економіку і таке ж життя. Чесно кажучи ми були більше в Болонському процесі за часів царату. Порівняйте:

 

Характеристики

 

Сучасна Україна

До революційна Україна

Сучасна Європа

Мова

Українська

Російська

Можливо,ще1-2 іноземні

Українська (побутова), Російська (проімперська)

Латинська

Грецька

Церковно-слов'янська (культурний простір всіх споріднених слов'янських народів)

(на початку РСРС 4 класи церковної школи зараховувались за технікум)

Англійська Німецька Французька Іспанська

Італійська

Якість освіти

Практично 1-3 людини з потоку відпрацьовують самостійно, в інших частка компіляту досягає до 100%

(кількість працюючих за спеціальносю складає 3-6%)

Дозволяла певну кількість людей відправляти на стажування за кордон.

Розвиток промисловості не давав місця байдикуватим і дурним.

Коливається, але за рахунок відсутності мовного барьєру та сучасних інформаційних технологій за певний час ефективно „підтягується” на обхідний рівень

  

 

Як робити?

 

  1. Піднімати рівень керманичів та спонукати їх саморозвиватися („У нас соромна не бідність, а не бажання її виправити” – говорив Перікл). „Кожний майстер будує своє додзє”, „Какое племя – такое семя. Какой пастырь – такие овцы.
  2. Кошти, сумлінність, наполегливість, поступовість, впровадження методології „Достатньо загальної теорії управління”.
  3. Реалізації моделі: „Підводний човен”. До речі, Відгукніться! Свій маленький човник з однодумцями ми створюємо...

    2009         

 

Hosted by uCoz